Мультипараметрична магнітно-резонансна томографія серця у діагностиці та диференціації фенотипів кардіоміопатій: сучасні можливості та перспективи

  • М. С. Іщенко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра радіології та радіаційної медицини, м. Київ, Україна; ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-4166-7173
  • М. М. Ткаченко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, кафедра радіології та радіаційної медицини, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4210-1566
DOI: https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(4).78-93
Ключові слова: патологія міокарда, методи обстеження, серцева недостатність, фенотип, LGE, кардіофіброз

Анотація

Вступ. Кардіоміопатії – це захворювання міокарда, що характеризуються структурними та функціональними аномаліями без наявності ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії чи клапанної патології, які могли б пояснити ці зміни. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) серця є провідним методом неінвазивної діагностики, що дозволяє комплексно оцінювати морфологію, функцію та тканинні характеристики міокарда. Використання LGE та параметричних методик (T1-, T2-картування, ECV) дає змогу виявляти фіброз, інфільтрацію та набряк. У 2023 році Європейське товариство кардіологів представило оновлену фенотипову класифікацію, у якій МРТ займає центральне місце.

Мета. Продемонструвати ключову роль мультипараметричної МРТ серця у виявленні, диференціації та оцінці прогнозу при кардіоміопатіях шляхом аналізу характерних МРТ-ознак і застосування системного підходу до їх інтерпретації.

Огляд та обговорення. Упродовж останніх десятиліть класифікація кардіоміопатій зазнала суттєвої еволюції – від базових морфологічних форм ВООЗ/ISFC (ДКМП, ГКМП, РКМП) до сучасної фенотипової моделі ESC 2023 року. Ключовим етапом стало впровадження мультипараметричної МРТ серця, яка поєднала точну морфо-функціональну оцінку з кількісною характеристикою тканин.

МРТ серця дає змогу визначати об’ємні показники, функцію шлуночків та тканинні зміни (фіброз, набряк, інфільтрацію), використовуючи LGE, T1- і T2-картування та ECV.

Сучасна фенотипова класифікація виділяє п’ять основних типів: гіпертрофічну, дилатаційну, недилатаційну кардіоміопатію лівого шлуночка, аритмогенну кардіоміопатію правого шлуночка та рестриктивну кардіоміопатію.

Для кожного з фенотипів МРТ відіграє провідну роль у діагностиці, стратифікації ризику та виборі подальшої тактики лікування.

В Україні мультипараметрична МРТ серця поступово впроваджується у практику провідних кардіохірургічних центрів, проте широке застосування обмежується високою вартістю обладнання, браком спеціалізованих робочих станцій і дефіцитом підготовлених фахівців.

Висновок. Мультипараметрична МРТ серця є провідним методом діагностики та диференціації фенотипів кардіоміопатій. Вона забезпечує точну оцінку об’ємів, функції та тканинних характеристик міокарда (LGE, T1-, T2-картування, ECV), що дає змогу встановити етіологію та розрізнити варіанти захворювання. Метод має ключове значення для точного діагнозу, стратифікації ризику й вибору оптимальної тактики лікування пацієнтів із кардіоміопатіями

Посилання

  1. Elliott P, Andersson B, Arbustini E, Bilinska Z, Cecchi F, Charron P, et al. Classification of the cardiomyopathies: a position statement from the European Society of Cardiology Working Group on Myocardial and Pericardial Diseases. Eur Heart J 2008;29:270–276. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehm342
  2. Arbelo E, Protonotarios A, Gimeno JR, et al. 2023 ESC Guidelines for the management of cardiomyopathies. Eur Heart J. 2023;44(37):3503-3626. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad194
  3. Report of the WHO/ISFC task force on the definition and classification of cardiomyopathies. Br Heart J. 1980;44(6):672-673. https://doi.org/10.1136/hrt.44.6.672
  4. Richardson P, McKenna W, Bristow M, et al. Report of the 1995 World Health Organization/International Society and Federation of Cardiology Task Force on the Definition and Classification of cardiomyopathies. Circulation. 1996;93(5):841-842. https://doi.org/10.1161/01.cir.93.5.841
  5. Maron BJ, Towbin JA, Thiene G, et al. Contemporary definitions and classification of the cardiomyopathies: an American Heart Association Scientific Statement from the Council on Clinical Cardiology, Heart Failure and Transplantation Committee; Quality of Care and Outcomes Research and Functional Genomics and Translational Biology Interdisciplinary Working Groups; and Council on Epidemiology and Prevention. Circulation. 2006;113(14):1807-1816. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.174287
  6. Pinto YM, Elliott PM, Arbustini E, et al. Proposal for a revised definition of dilated cardiomyopathy, hypokinetic non-dilated cardiomyopathy, and its implications for clinical practice: a position statement of the ESC working group on myocardial and pericardial diseases. Eur Heart J. 2016;37(23):1850-1858. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehv727.
  7. Arbustini E, Narula N, Dec GW, et al. The MOGE(S) classification for a phenotype-genotype nomenclature of cardiomyopathy: endorsed by the World Heart Federation. J Am Coll Cardiol. 2013;62(22):2046-2072. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.08.1644
  8. Kramer CM, Barkhausen J, Bucciarelli‑Ducci C, Flamm SD, Kim RJ, Nagel E. Standardized cardiovascular magnetic resonance imaging (CMR) protocols: 2020 update. J Cardiovasc Magn Reson. 2020 Feb 24;22:17. https://doi.org/10.1186/s12968-020-00607-1
  9. Bellenger NG, Burgess MI, Ray SG, et al. Comparison of left ventricular ejection fraction and volumes in heart failure by echocardiography, radionuclide ventriculography and cardiovascular magnetic resonance; are they interchangeable?. Eur Heart J. 2000;21(16):1387-1396. https://doi.org/10.1053/euhj.2000.2011.
  10. Xu J, Yang W, Zhao S, Lu M. State-of-the-art myocardial strain by CMR feature tracking: clinical applications and future perspectives. Eur Radiol. 2022;32(8):5424-5435. https://doi.org/10.1007/s00330-022-08629-2
  11. Messroghli DR, Moon JC, Ferreira VM, et al. Clinical recommendations for cardiovascular magnetic resonance mapping of T1, T2, T2* and extracellular volume: A consensus statement by the Society for Cardiovascular Magnetic Resonance (SCMR) endorsed by the European Association for Cardiovascular Imaging (EACVI). J Cardiovasc Magn Reson. 2017;19(1):75. https://doi.org/10.1186/s12968-017-0389-8
  12. Marques MD, Weinberg R, Kapoor S, et al. Myocardial fibrosis by T1 mapping magnetic resonance imaging predicts incident cardiovascular events and all-cause mortality: the Multi-Ethnic Study of Atherosclerosis. Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 2022;23(10):1407-1416. https://doi.org/10.1093/ehjci/jeac010.
  13. Im DJ, Hong SJ, Park EA, et al. Guidelines for Cardiovascular Magnetic Resonance Imaging from the Korean Society of Cardiovascular Imaging-Part 3: Perfusion, Delayed Enhancement, and T1- and T2 Mapping. Korean J Radiol. 2019;20(12):1562-1582. https://doi.org/10.3348/kjr.2019.0411
  14. Halliday BP, Baksi AJ, Gulati A, et al. Outcome in Dilated Cardiomyopathy Related to the Extent, Location, and Pattern of Late Gadolinium Enhancement. JACC Cardiovasc Imaging. 2019;12(8 Pt 2):1645-1655. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2018.07.015
  15. Halliday BP, Gulati A, Ali A, et al. Association Between Midwall Late Gadolinium Enhancement and Sudden Cardiac Death in Patients With Dilated Cardiomyopathy and Mild and Moderate Left Ventricular Systolic Dysfunction. Circulation. 2017;135(22):2106-2115. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.116.026910
  16. Nealy Z, Kramer C. Imaging in Hypertrophic Cardiomyopathy: Beyond Risk Stratification. Heart Fail Clin. 2023;19(4):419-428. https://doi.org/10.1016/j.hfc.2023.03.004
  17. Kiaos A, Daskalopoulos G, Kamperidis V. et al. Quantitative Late Gadolinium Enhancement Cardiac Magnetic Resonance and Sudden Death in Hypertrophic Cardiomyopathy: A Meta-Analysis. J Am Coll Cardiol Img. 2024;17(5):489–497. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2023.07.005
  18. Rudolph A, Abdel-Aty H, Bohl S, et al. Noninvasive detection of fibrosis applying contrast-enhanced cardiac magnetic resonance in different forms of left ventricular hypertrophy relation to remodeling. J Am Coll Cardiol. 2009;53(3):284-291. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2008.08.064
  19. Weng Z, Yao J, Chan R. et al. Prognostic Value of LGE-CMR in HCM: A Meta-Analysis. J Am Coll Cardiol Img. 2016;9(12):1392–1402. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2016.02.031
  20. Moon JC, Reed E, Sheppard MN, et al. The histologic basis of late gadolinium enhancement cardiovascular magnetic resonance in hypertrophic cardiomyopathy. J Am Coll Cardiol. 2004;43(12):2260-2264. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2004.03.035.
  21. Liang L, Wang X, Yu Y, et al. T1 Mapping and Extracellular Volume in Cardiomyopathy Showing Left Ventricular Hypertrophy: Differentiation Between Hypertrophic Cardiomyopathy and Hypertensive Heart Disease. Int J Gen Med. 2022;15:4163-4173. Published 2022 Apr 18. https://doi.org/10.2147/IJGM.S350673
  22. Pettersen MD, Du W, Skeens ME, Humes RA. Regression equations for calculation of z scores of cardiac structures in a large cohort of healthy infants, children, and adolescents: an echocardiographic study. J Am Soc Echocardiogr. 2008;21(8):922-934. https://doi.org/10.1016/j.echo.2008.02.006
  23. Chen W, Qian W, Zhang X, et al. Ring-like late gadolinium enhancement for predicting ventricular tachyarrhythmias in non-ischaemic dilated cardiomyopathy. Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 2021;22(10):1130-1138. https://doi.org/10.1093/ehjci/jeab117
  24. de Frutos F, Ochoa JP, Fernández AI, et al. Late gadolinium enhancement distribution patterns in non-ischaemic dilated cardiomyopathy: genotype–phenotype correlation. Eur Heart J Cardiovasc Imaging. 2024;25(1):75-85. https://doi.org/10.1093/ehjci/jead184
  25. Perone F, Dentamaro I, La Mura L, Alifragki A, Marketou M, Cavarretta E, Papadakis M, Androulakis E. Current Insights and Novel Cardiovascular Magnetic Resonance-Based Techniques in the Prognosis of Non-Ischemic Dilated Cardiomyopathy. Journal of Clinical Medicine. 2024;13(4):1017. https://doi.org/10.3390/jcm13041017
  26. Hosadurg N, Lozano P, Patel A. et al. Cardiac Magnetic Resonance in the Evaluation and Management of Nonischemic Cardiomyopathies. J Am Coll Cardiol HF. 2025;13(9). https://doi.org/10.1016/j.jchf.2025.102525
  27. Graziano F, Zorzi A, Ungaro S, et al. The 2023 European Task Force Criteria for Diagnosis of Arrhythmogenic Cardiomyopathy: Historical Background and Review of Main Changes. Rev Cardiovasc Med. 2024;25(9):348. Published 2024 Sep 24. https://doi.org/10.31083/j.rcm2509348
  28. Gasperetti A, James CA, Carrick RT, et al. Arrhythmic risk stratification in arrhythmogenic right ventricular cardiomyopathy. Europace. 2023;25(11):euad312. https://doi.org/10.1093/europace/euad312
  29. Corrado D, Basso C. Arrhythmogenic left ventricular cardiomyopathy. Heart. 2022;108(9):733-742. https://doi.org/10.1136/heartjnl-2020-316944
  30. Corrado D, Anastasakis A, Basso C, et al. Proposed diagnostic criteria for arrhythmogenic cardiomyopathy: European Task Force consensus report. Int J Cardiol. 2024;395:131447. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2023.131447
  31. Fouda S, Godfrey R, Pavitt C, Alway T, Coombs S, Ellery SM, Parish V, Silberbauer J, Liu A. Cardiac Sarcoidosis and Inherited Cardiomyopathies: Clinical Masquerade or Overlap? Journal of Clinical Medicine. 2025; 14(5):1609. https://doi.org/10.3390/jcm14051609
  32. Bariani R, Rigato I, Cason M, et al. Genetic Background and Clinical Features in Arrhythmogenic Left Ventricular Cardiomyopathy: A Systematic Review. J Clin Med. 2022;11(15):4313. Published 2022 Jul 25. https://doi.org/10.3390/jcm11154313
  33. Bozkurt B, Coats AJ, Tsutsui H, et al. Universal Definition and Classification of Heart Failure: A Report of the Heart Failure Society of America, Heart Failure Association of the European Society of Cardiology, Japanese Heart Failure Society and Writing Committee of the Universal Definition of Heart Failure. J Card Fail. 2021;27(4):387-413. https://doi.org/10.1016/j.cardfail.2021.01.022
  34. Ishida H, Narita J, Ishii R, et al. Clinical Outcomes and Genetic Analyses of Restrictive Cardiomyopathy in Children. Circ Genom Precis Med. 2023;16(4):e004054. https://doi.org/10.1161/CIRCGEN.122.004054
  35. von Knobelsdorff-Brenkenhoff F, Schulz-Menger J. Cardiovascular magnetic resonance in the guidelines of the European Society of Cardiology: a comprehensive summary and update. J Cardiovasc Magn Reson. 2023;25: 42. https://doi.org/10.1186/s12968-023-00950-z
  36. Rojanasopondist P, Nesheiwat L, Piombo S, Porter GA Jr, Ren M, Phoon CK. Genetic Basis of Left Ventricular Noncompaction. Circ Genom Precis Med. 2022;15(3):e003517. https://doi.org/10.1161/CIRCGEN.121.003517
  37. Alfieri M, Principi S, Barbarossa A, Stronati G, Antonicelli R, Casella M, Dello Russo A, Guerra F. How to Approach Left Ventricular Hypertrabeculation: A Practical Guide and Literature Review. Journal of Clinical Medicine. 2025; 14(3):695. https://doi.org/10.3390/jcm14030695
  38. Petersen, S, Jensen, B, Aung, N. et al. Excessive Trabeculation of the Left Ventricle: JACC: Cardiovascular Imaging Expert Panel Paper. J Am Coll Cardiol Img. 2023 Mar, 16 (3) 408–425. https://doi.org/10.1016/j.jcmg.2022.12.026
  39. Faber JW, D'Silva A, Christoffels VM, Jensen B. Lack of morphometric evidence for ventricular compaction in humans. J Cardiol. 2021;78(5):397-405. https://doi.org/10.1016/j.jjcc.2021.03.006
  40. Singh T, Carson K, Usmani Z, et al. Takotsubo Syndrome: Pathophysiology, Emerging Concepts, and Diagnostic Considerations. Circulation. 2022;145(10):e33–e45. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.121.055854
  41. Goli R, Li J, Brandimarto J, et al. Genetic and Phenotypic Landscape of Peripartum Cardiomyopathy. Circulation. 2021;143(19):1852-1862. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.120.052395
  42. Jackson AM, Bauersachs J, Petrie MC, et al. Outcomes at one year in women with peripartum cardiomyopathy: Findings from the ESC EORP PPCM Registry. Eur J Heart Fail. 2024;26(1):34-42. https://doi.org/10.1002/ejhf.3055
Опубліковано
2025-12-25
Як цитувати
1.
Іщенко МС, Ткаченко ММ. Мультипараметрична магнітно-резонансна томографія серця у діагностиці та диференціації фенотипів кардіоміопатій: сучасні можливості та перспективи. ujcvs [інтернет]. 25, Грудень 2025 [цит. за 29, Грудень 2025];33(4):78-3. доступний у: https://www.cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/796
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 33 № 4 2025
Розділ
ПАТОЛОГІЯ МІОКАРДА ТА СЕРЦЕВА НЕДОСТАТНІСТЬ