Клінічний випадок мультидисциплінарного супроводу перипартальної кардіоміопатії

Анотація

Перипартальна кардіоміопатія – це форма серцевої недостатності, яка виникає під час вагітності або у післяпологовому періоді та характеризується зниженням систолічної функції лівого шлуночка [1]. Перипартальна кардіоміопатія посідає вагоме місце серед причин материнської смертності у всьому світі.

Мета

Продемонструвати на прикладі клінічного випадку значення ранньої діагностики, своєчасного виявлення факторів ризику та визначення оптимальної стратегії лікування, розродження та супроводу післяпологового періоду.

Клінічний випадок

У статті описано випадок супроводу мультидисциплінарною командою та віддалені результати породіллі із перипартальною кардіоміопатією. Пацієнтка Б., 36 років екстрено поступила до кардіохірургічного закладу на 6-ту добу післяпологового періоду у зв’язку із наростанням симптомів гострої серцевої недостатності. Після дообстеження встановлено діагноз –перипартальна кардіоміопатія, гостра серцева недостатність, Killip ІІІ (набряк легень), важка мітральна недостатність, дилатація лівого передсердя, помірна тристулкова недостатність, помірна гіпертензія легеневої артерії, значний двосторонній гідроторакс, фракція викиду (ФВ лівого шлуночка ЛШ) 35-37 %, ФК NYHA ІV. Проведена плевральна пункція з обох сторін, терапія гострої серцевої недостатності в умовах відділення реанімації та інтенсивної терапії протягом 5 днів, після чого загальний стан покращився та відзначено позитивну динаміку клініко-лабораторних та інструментальних показників. Пацієнтка отримувала інтенсивну терапію серцевої недостатності, та перебувала під наглядом мультидисциплінарної команди у складі кардіологів, акушер-гінекологів, кардіохірургів, лікарів реаніматологів. При виписці загальний стан пацієнтки був задовільним, за даними ехокардіографії зменшилася мітральна недостатність з важкої до помірної, зменшилися розміри лівого передсердя, фракція викиду підвищилася до 40%, знизився NT-proBNP до 533,2 пг/мл, інші лабораторні показники в межах нормативних значень. Оцінено віддалені результати через 2, 6 та 14 місяців після лікування. У віддаленому періоді через 14 місяців спостереження відзначалося повне відновлення функції міокарду та роботи мітрального клапану серця, загальний стан пацієнтки був добрим.

Висновки

Перипартальна кардіоміопатія залишається серйозною причиною материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Вчасна діагностика та лікування цієї патології можливі лише за умови тісної співпраці мультидисциплінарної команди, до складу якої входять акушери-гінекологи, кардіологи, кардіохірурги та лікарі-анестезіологи-реаніматологи. Скоординовані дії фахівців сприяють оптимізації тактики ведення вагітності, пологів і післяпологового періоду та покращенню довготривалих результатів для матері й дитини.