Автономні ефекти катетерної радіочастотної абляції ізоляції легеневих вен за методикою високої потужності та короткої тривалості

Анотація

Вступ. Катетерна абляція ізоляції легеневих вен (ІЛВ) є золотим стандартом лікування пацієнтів із симптоматичною, рефрактерною до медикаментозної терапії, фібриляцією передсердь (ФП). Вплив катетерної абляції на автономну нервову систему, зокрема парасимпатичну – або так званий «кардіонейроефект», – є важливим побічним аспектом процедури, який може мати значення для більш стійкого результату катетерного втручання.

Мета. Дослідити інтраопераційні автономні ефекти радіочастотної ізоляції легеневих вен за методикою високої потужності короткої тривалості.

Матеріали та методи. Для проведення ретроспективного дослідження було відібрано 49 пацієнтів із пароксизмальною та персистуючою формами ФП, яким була виконана катетерна радіочастотна ІЛВ та у яких вдалося відслідкувати віддалені результати щодо рецидиву аритмії в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» за період із травня 2022 року по грудень 2024 року.

Результати. Загалом за період спостереження 19,9 ± 7,5 (від 8 до 34) місяців рецидив стався у 19 із 49 пацієнтів досліджуваної групи (38 %). У пацієнтів без рецидиву відбувалося виражене зменшення R-R інтервалу під час втручання: 889,33 ± 157,48 мс на початку та 762,92 ± 133,81 мс наприкінці втручання (p=0,003), а також значне збільшення ЧСС протягом втручання: 69 ± 11,96 уд/хв на початку vs. 80,67 ± 15,53 уд/хв наприкінці (p=0,003). У пацієнтів із рецидивом зміни R-R та ЧСС не досягали статистичної значущості (p=0,09 та p=0,117). Крім того, наприкінці втручання R-R інтервал та ЧСС були значно вищими у групі з рецидивом: 762,92 ± 133,81 мс vs. 874,25 ± 137,06 мс (p=0,029) та 80,67 ± 15,53 vs. 69,75 ± 11,85 уд/хв (p=0,022). Пацієнти з рецидивом мали вищий середній ступінь фіброзу за вольтажною картою (1,64 ± 1,21 vs. 0,84 ± 0,72), проте ця різниця не досягла статистичної значущості (p=0,11). Відсутність інтраопераційної реконекції проведення з легеневих вен у ліве передсердя під час втручання спостерігалася у більшості пацієнтів без рецидиву (62,5 %) порівняно з лише 30,8 % у групі з рецидивом. Реконекція по двох венах була зафіксована виключно в групі з рецидивом (у 54 % випадків), чого не спостерігалося у жодного пацієнта без рецидиву. Ця різниця є статистично значущою (p=0,003).

Висновки. Під час проведення катетерної радіочастотної ізоляції легеневих вен у пацієнтів із пароксизмальною та персистуючою фібриляцією передсердь більш виражений ефект кардіонейромодуляції був пов'язаний зі зменшенням рецидивів аритмії в післяопераційному періоді та зберігався впродовж 12 місяців після абляції у вигляді підвищеної середньої ЧСС.