Детермінанти реваскуляризаційного успіху STEMI пацієнтів

  • С. С. Шпак ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-1522-9265
  • С. В. Сало ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5456-1418
  • В. О. Шумаков ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-5130-8759
  • А. О. Кирилюк Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна лікарня №10» Одеської міської ради, м. Одеса, Україна https://orcid.org/0000-0003-0411-9087
DOI: https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(3).37-41
Ключові слова: Кардіогенний шок, час реваскуляризації, тривалість ішемії, інфаркт міокарда, no-reflow

Анотація

Актуальність. Безпосередні ангіографічні результати черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) при STEMI є важливим критерієм оцінки успішності втручання та прогнозу пацієнтів. Кардіогенний шок як ускладнення інфаркту міокарда досі потребує подальших досліджень для розробки більш комплексного менеджменту, адже смертність за даними літератури вже багато років залишається на рівні 40–50 %. Розуміння впливу застосування певних інтервенційних методик (предилатація, тромбоаспірація, постдилатація) на успішність ЧКВ відіграє ключову роль у прагненні досягнути вищої градації кровотоку за шкалою Thrombolysis in Myocardial Infarction (TIMI).

Мета. Навести статистично значущі кореляції клінічних та інтраопераційних первинних даних, які впливають на результат реваскуляризації при ЧКВ. Сформувати уявлення лікарів про те, як коморбідна патологія, методики інтервенційного втручання або стан гемодинаміки можуть вплинути на градацію кровотоку TIMI після стентування інфарктної артерії.

Матеріали та методи. Наведено дані за період 2022–2024 років, які включають 164 пацієнти з інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST, яким проведено механічну реперфузію міокарда шляхом стентування. В усіх випадках була імплантована одна стент-система з лікувальним покриттям трансрадіальним артеріальним доступом. Проведено спостережне аналітичне ретроспективне дослідження. Одногруповий аналіз первинних вхідних даних, ангіографічних особливостей та безпосередніх результатів реваскуляризації здійснено відповідними статистичними методами з виявленням найбільш клінічно значущих кореляцій.

Результати. Наведені дані відображають ступінь взаємозв’язку клінічних параметрів із результатом реваскуляризації. Серед виявлених кореляцій найбільш значущими були наступні: пацієнти старшої вікової групи мали вищу ймовірність багатосудинного ураження коронарних артерій (БУКА); при цукровому діабеті (ЦД) частіше спостерігається триваліший період гострої ішемії та частіше виникає кардіогенний шок (КШ). Чим довше триває час гострої ішемії, тим вища ймовірність розвитку КШ.

Висновки. Чим довший період гострої ішемії міокарда, тим нижчий показник TIMI після стентування ІЗА. Пацієнти з ішемією понад 12 годин частіше мали субоклюзію як морфологію ураження артерії. Пацієнти з ГКС на фоні цукрового діабету пізніше звертаються за медичною допомогою та частіше мають кардіогенний шок. Тромбоаспірація та предилатація мають негативний вплив на кровотік TIMI при ЧКВ на ІЗА.

Посилання

  1. Nielson JL, Cooper SR. Statistical Guidelines for Handling Missing Data in Traumatic Brain Injury Clinical Research. J Neurotrauma. 2021 Aug 23;38(18):2530–2537. https://doi.org/10.1089/neu.2019.6702
  2. Gerbaud E, Elbaz M, Lattuca B. New insights into cardiogenic shock and coronary revascularization after acute myocardial infarction. Arch Cardiovasc Dis. 2020 Apr;113(4):276–284. https://doi.org/10.1016/j.acvd.2019.12.005
  3. Rayner JCW, Livingston G. The Kruskal–Wallis tests are Cochran–Mantel–Haenszel mean score tests. METRON. 2020;78:353–360. https://doi.org/10.1007/s40300-020-00192-4
  4. Rao SV, O’Donoghue ML. Guideline for the Management of Patients With Acute Coronary Syndromes. Circulation. 2025 Apr 1;151(13):e771–e862. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001309
  5. Hochman JS, Lamas GA. Coronary Intervention for Persistent Occlusion after Myocardial Infarction. N Engl J Med. 2006;355:2395–2407. https://doi.org/10.1056/NEJMoa066139
  6. Menon V, Pearte CA, Buller CE. Lack of benefit from percutaneous intervention of persistently occluded infarct arteries after the acute phase of myocardial infarction is time independent: insights from Occluded Artery Trial. Eur Heart J. 2009 Jan;30(2):183–91. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehn486
  7. Berumen J, Orozco L. Sex differences in the influence of type 2 diabetes (T2D)-related genes, parental history of T2D, and obesity on T2D development: a case–control study. Biol Sex Differ. 2023;14:39. https://doi.org/10.1186/s13293-023-00521-y
  8. American Diabetes Association Professional Practice Committee. Retinopathy, Neuropathy, and Foot Care: Standards of Care in Diabetes—2025. Diabetes Care. 2025 Jan 1;48(Suppl 1):S252–S265. https://doi.org/10.2337/dc25-S012
  9. Hu C, Zhang X. Cellular Senescence in Cardiovascular Diseases: A Systematic Review. Aging Dis. 2022 Feb 1;13(1):103–128. https://doi.org/10.14336/AD.2021.0927
  10. Collet JP, et al. 2020 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. Eur Heart J. 2021;42(14):1289–1367. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa575
  11. Zhou M, Yu Y. Wall shear stress and its role in atherosclerosis. Front Cardiovasc Med. 2023 Apr 3;10:1083547. https://doi.org/10.3389/fcvm.2023.1083547
  12. Pelliccia F, Niccoli G. Pathophysiology and Treatment of the No-Reflow Phenomenon in ST-Segment Elevation Myocardial Infarction: Focus on Low-Dose Fibrinolysis during Primary Percutaneous Intervention. Rev Cardiovasc Med. 2023 Dec 25;24(12):365. https://doi.org/10.31083/j.rcm2412365
Опубліковано
2025-09-25
Як цитувати
1.
Шпак СС, Сало СВ, Шумаков ВО, Кирилюк АО. Детермінанти реваскуляризаційного успіху STEMI пацієнтів. ujcvs [інтернет]. 25, Вересень 2025 [цит. за 09, Жовтень 2025];33(3):37-1. доступний у: https://www.cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/753
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 33 № 3 2025
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>