Особливості періопераційного періоду пацієнтів з гострим інфарктом міокарда

  • О. К. Гогаєва ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7338-475X
  • М. Л. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0292-3250
  • О. О. Нудченко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2438-9121
DOI: https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(3).31-36
Ключові слова: гострий коронарний синдром, реваскуляризація міокарда, працююче серце, механічні ускладнення інфаркту міокарда, штучний кровообіг, ЕхоКГ, оптимізація часу операції

Анотація

Хірургічна реваскуляризація міокарда на тлі гострого інфаркту міокарда (ІМ) залишається одним із найскладніших напрямів коронарної хірургії. Наразі ретроспективний аналіз даних є єдиною можливістю з’ясувати роль вінцевого шунтування при ІМ, оскільки початок великих проспективних досліджень не підтримується більшістю кардіологів та кардіохірургів.

Мета. Вивчити особливості періопераційного періоду у пацієнтів із гострим ІМ.

Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз випадків 26 кардіохірургічних пацієнтів із гострим ІМ, які були прооперовані та виписані з ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. Амосова НАМН України». Всім пацієнтам проведені стандартні клініко-лабораторні обстеження, ЕКГ, ЕхоКГ, коронарографія та кардіохірургічне втручання.

Результати. Середній вік пацієнтів становив 60,6 ± 9,3 року [діапазон 39-80 років], індекс Чарлсона – 5,53 ± 1,57, EuroSCORE II – 13,9 % [діапазон 5,01-68,2 %]. Кардіохірургічне втручання проводилось на працюючому серці у 19 (73,1 %) випадках. Двом пацієнтам із кардіогенним шоком на 2-гу добу Q-ІМ вінцеве шунтування виконували в умовах штучного кровообігу та внутрішньоаортальною балонною контрпульсацією (ВАБК). При ускладнених формах ІХС операції виконувались в умовах штучного кровообігу (ШК), де вінцеве шунтування доповнювалось резекцією аневризми лівого шлуночка (n=4), пластикою розриву міжшлуночкової перегородки (n=2), тромбектомією з аневризми лівого шлуночка (n=2) та протезуванням мітрального клапану (n=1). Тривалість перебування пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії в середньому становила 4,4 ± 3,6 діб [діапазон 2-15 діб], виписування пацієнтів після операції в середньому відбувалось на 10,6 ± 5,6 добу.

Висновки. Запорукою успіху хірургічної реваскуляризації міокарда при гострому ІМ є оптимізація часу втручання та індивідуальний підхід. Більшість пацієнтів (61,5 %) із non-Q-ІМ отримали кардіохірургічне втручання у 1-шу добу від виникнення ІМ, тоді як при Q-ІМ (69,2 %) – на 8-20-ту добу. Пацієнтам із трансмуральним ІМ, ускладненим кардіогенним шоком, екстрене вінцеве шунтування має проводитися в умовах ШК із превентивною ВАБК. При механічних ускладненнях ІМ необхідний щоденний моніторинг ЕхоКГ для динамічної оцінки розмірів розриву міжшлуночкової перегородки (РМШП), товщини стінок при аневризмах ЛШ, а також визначення мобільності тромботичних включень.

Посилання

  1. Tran DT, Welsh RC, Ohinmaa A, Thanh NX, Bagai A, Kaul P. Quality of Acute Myocardial Infarction Care in Canada: A 10-Year Review of 30-Day In-Hospital Mortality and 30-Day Hospital Readmission. Can J Cardiol. 2017;33(10):1319-26. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2017.06.014
  2. Gogayeva OK, Nudchenko OO, Aksonov YV, Rudenko AV. Urgent cardiac surgery for patient with floating thrombus in the left ventricle. JACC Case Rep. 2024;29(24):102851. https://doi.org/10.1016/j.jaccas.2024.102851
  3. Patlolla SH, Crestanello JA, Schaff HV, Pochettino A, Stulak JM, Daly RC, et al. Timing of coronary artery bypass grafting after myocardial infarction influences late survival. JTCVS Open. 2024;20:40-8. https://doi.org/10.1016/j.xjon.2024.05.008
  4. Kim HH, Lee M, Yoo KJ. Optimal Revascularization Timing of Coronary Artery Bypass Grafting in Acute Myocardial Infarction. Clin Cardiol. 2024;47(8):e24325. https://doi.org/10.1002/clc.24325
  5. Byrne RA, Rossello X, Coughlan JJ, Barbato E, Berry C, Chieffo A, et al; ESC Scientific Document Group. 2023 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes. Eur Heart J. 2023;44(38):3720-26. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehad191
  6. Rao SV, O'Donoghue ML, Ruel M, Rab T, Tamis-Holland JE, Alexander JH, et al; American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. 2025 ACC/AHA/ACEP/NAEMSP/SCAI Guideline for the Management of Patients With Acute Coronary Syndromes. Circulation. 2025;151(13):e771-e862. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001309
  7. Yousef S, Sultan I, VonVille HM, Kahru K, Arnaoutakis GJ. Surgical management for mechanical complications of acute myocardial infarction: a systematic review of long-term outcomes. Ann Cardiothorac Surg. 2022;11(3):239-51. https://doi.org/10.21037/acs-2021-ami-20
  8. Meza-González Y, Manzur-Barbur M, Ochoa-Díaz A, et al. Untangling Mechanical Complications of Acute Myocardial Infarction. JACC Case Rep. 2025;30(7). https://doi.org/10.1016/j.jaccas.2025.10340
  9. Gershlick AH, Stephens-Lloyd A, Hughes S, Abrams KR, Stevens SE, Uren NG, et al; REACT Trial Investigators. Rescue angioplasty after failed thrombolytic therapy for acute myocardial infarction. N Engl J Med. 2005;353(26):2758-68. https://doi.org/10.1056/NEJMoa050849
  10. Гогаєва ОК. Визначення індексу коморбідності у пацієнтів з ішемічною хворобою серця високого ризику перед кардіохірургічною операцією. Запорожский медицинский журнал. 2021;24(4):485-91. Gogayeva OK. [Determination of comorbidity index for high-risk patients with coronary artery disease before cardiac surgery]. Zaporozhye medical journal. 2021;23(4):485-91. Ukrainian. https://doi.org/10.14739/2310-1210.2021.4.233643
  11. de-Miguel-Yanes, J. M., Jimenez-Garcia, R., Hernandez-Barrera, V., de-Miguel-Diez, J., Jimenez-Sierra, A., Zamorano-León, J. J., Cuadrado-Corrales, N., & Lopez-de-Andres, A. (2024). An observational study of therapeutic procedures and in-hospital outcomes among patients admitted for acute myocardial infarction in Spain, 2016-2022: the role of diabetes mellitus. Cardiovascular diabetology, 23(1), 313. https://doi.org/10.1186/s12933-024-02403-y
  12. Гогаєва ОК, Руденко АВ, Лазоришинець ВВ. Стратифікація ризику у пацієнтів з ішемічноюхворобою серця перед кардіохірургічноюоперацією. Клінічна хірургія. 2021;88(1-2):28-32. O. K. Gogayeva A. V. Rudenko, V. V. Lazoryshynets.Risk stratification in patients with coronary heart disease before cardiac surgery. Klinichna khirurhiia.2021 January/February; 88(1-2):28-32. http://doi.org/10.26779/2522-1396.2021.1-2.28
  13. Гогаєва ОК. Періопераційний період у пацієнтів з ішемічною хворобою серця з високим ризиком. Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. 2021;2:27-33. O. Gogayeva. Рerioperative period of high-risk patients with coronary artery disease. Cardiac Surgery and Interventional Cardiology. 2021;2(33):27-33 http://doi.org/10.31928/2305-3127-2021.2.2733
  14. Tomura, N., Honda, S., Takegami, M., Nishihira, K., Kojima, S., Takayama, M., Yasuda, S., & JAMIR investigators (2024). Characteristics and In-Hospital Outcomes of Patients Who Underwent Coronary Artery Bypass Grafting during Hospitalization for ST-Segment Elevation or Non-ST-Segment Elevation Myocardial Infarction. Annals of thoracic and cardiovascular surgery : official journal of the Association of Thoracic and Cardiovascular Surgeons of Asia, 30(1), 23-00016. https://doi.org/10.5761/atcs.oa.23-00016
  15. Mahowald, M. K., Alqahtani, F., & Alkhouli, M. (2020). Comparison of Outcomes of Coronary Revascularization for Acute Myocardial Infarction in Men Versus Women. The American journal of cardiology, 132, 1–7. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2020.07.014
  16. Ashraf, M., Jan, M. F., Bajwa, T. K., Carnahan, R., Zlochiver, V., & Allaqaband, S. Q. (2023). Sex Disparities in Diagnostic Evaluation and Revascularization in Patients With Acute Myocardial Infarction-A 15-Year Nationwide Study. Journal of the American Heart Association, 12(6), e027716. https://doi.org/10.1161/JAHA.122.027716
  17. Rayol, S. C., Van den Eynde, J., Cavalcanti, L. R. P., Escorel, A. C., Neto, Rad, A. A., Amabile, A., Botelho, W., Filho, Ruhparwar, A., Zhigalov, K., Weymann, A., Sobral, D. C., Filho, & Sá, M. P. B. O. (2021). Total Arterial Coronary Bypass Graft Surgery is Associated with Better Long-Term Survival in Patients with Multivessel Coronary Artery Disease: a Systematic Review with Meta-Analysis. Brazilian journal of cardiovascular surgery, 36(1), 78–85. https://doi.org/10.21470/1678-9741-2020-0653
  18. Sperry, A. E., Catalano, M., Kelly, J., Szeto, W. Y., & Brown, C. R. (2025). Total arterial, anaortic, off-pump coronary artery bypass grafting. Multimedia manual of cardiothoracic surgery : MMCTS, 2025, 10.1510/mmcts.2025.048. https://doi.org/10.1510/mmcts.2025.048
  19. Liakopoulos OJ, Schlachtenberger G, Wendt D, Choi YH, Slottosch I, Welp H, et al. Early clinical outcomes of surgical myocardial revascularization for acute coronary syndromes complicated by cardiogenic shock: a report from the north-Rhine-Westphalia surgical myocardial infarction registry. J Am Heart Assoc. 2019;8:e012049. https://doi.org/10.1161/jaha.119.012049
  20. Norman, A. V., Weber, M. P., El Moheb, M., Wisniewski, A. M., Strobel, R. J., Speir, A., Mazzeffi, M., Manchikalapudi, A., Joseph, M., Tang, D., Singh, R., Quader, M., Beller, J. P., Yount, K., & Teman, N. R. (2025). Ideal Timing of Coronary Artery Bypass Grafting After Non-ST-Segment Elevation Myocardial Infarction. The Annals of thoracic surgery, 120(2), 321–328. https://doi.org/10.1016/j.athoracsur.2025.01.024
  21. Elbaz-Greener, G., Rozen, G., Kusniec, F., Marai, I., Ghanim, D., Carasso, S., Gavrilov, Y., Sud, M., Strauss, B., Ko, D. T., Wijeysundera, H. C., Planer, D., & Amir, O. (2020). Trends in Utilization and Safety of In-Hospital Coronary Artery Bypass Grafting During a Non-ST-Segment Elevation Myocardial Infarction. The American journal of cardiology, 134, 32–40. https://doi.org/10.1016/j.amjcard.2020.08.019
Опубліковано
2025-09-25
Як цитувати
1.
Гогаєва ОК, Руденко МЛ, Нудченко ОО. Особливості періопераційного періоду пацієнтів з гострим інфарктом міокарда. ujcvs [інтернет]. 25, Вересень 2025 [цит. за 09, Жовтень 2025];33(3):31-6. доступний у: https://www.cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/752
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 33 № 3 2025
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >>