Чи є місце хірургічній реваскуляризації при гострому інфаркті міокарда?

  • О.К. Гогаєва ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-7338-475X
  • М.Л. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0292-3250
DOI: https://doi.org/10.63181/ujcvs.2025.33(2).23-26
Ключові слова: гострий коронарний синдром, реперфузія, коронарне шунтування, механічні ускладнення інфаркту, оптимізація часу операції, серцева команда

Анотація

                Швидке відновлення коронарного кровотоку є вкрай важливим у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ІМ). Своєчасна реперфузія, що виконана в перші години від початку больового синдрому, дозволяє не тільки покращити результати, а й запобігти виникненню життєвозагрозливих ускладнень. При ІМ перевагу надають через шкірним коронарним втручанням та тромболітичній терапії, в той час як екстрена хірургічна реваскуляризація міокарда виконується у 1,2-5 % пацієнтів.

Мета – визначити роль хірургічної реваскуляризації міокарда при гострому ІМ за даними сучасної літератури.

Матеріали та методи. Аналіз сучасної літератури, клінічних рекомендацій з хірургічного лікування гострого ІМ.

Висновки. У пацієнтів з гострим ІМ виконання екстреної хірургічної реваскуляризації міокарда можливе. Стратегія лікування таких пацієнтів обирається серцевою командою індивідуально, на підставі оцінки тривалості больового синдрому, стану гемодинаміки, складності ураження вінцевого русла, наявності механічних та тромботичних ускладнень. Пріоритетність екстреного кардіохірургічного втручання зростає при неможливості стентування інфарктзалежної артерії, багатосудинному уражені вінцевого русла, великому об’ємі ішемічного ураження міокарда, а також механічних ускладнень. Необхідні подальші клінічні дослідження для вибору оптимального часу кардіохірургічного втручання на тлі гострого ІМ з та без елевації сегменту ST.

Посилання

  1. Tran DT, Welsh RC, Ohinmaa A, Thanh NX, Bagai A, Kaul P. Quality of Acute Myocardial Infarction Care in Canada: A 10-Year Review of 30-Day In-Hospital Mortality and 30-Day Hospital Readmission. Can J Cardiol. 2017;33(10):1319. DOI: 10.1016/j.cjca.2017.06.014
  2. Shi WY, Smith JA. Role of Coronary Artery Bypass Surgery in Acute Myocardial Infarction. 2018 Jul 14. In: Watson TJ, Ong PJL, Tcheng JE, editors. Primary Angioplasty: A Practical Guide [Internet]. Singapore: Springer; 2018. Chapter 16. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK543586/
  3. Elbadawi A, Elzeneini M, Elgendy IY, Megaly M, Omer M, Jimenez E, Ghanta RK, Brilakis ES, Jneid H. Coronary artery bypass grafting after acute ST-elevation myocardial infarction. J Thorac Cardiovasc Surg. 2023;165(2):672. DOI: 10.1016/j.jtcvs.2021.03.081
  4. Thielmann, M., Wendt, D., Slottosch, I., Welp, H., Schiller, W., Tsagakis, K., Schmack, B., Weymann, A., Martens, S., Neuhäuser, M., Wahlers, T., Choi, Y. H., Ruhparwar, A., & Liakopoulos, O. J. Coronary Artery Bypass Graft Surgery in Patients With Acute Coronary Syndromes After Primary Percutaneous Coronary Intervention: A Current Report From the North-Rhine Westphalia Surgical Myocardial Infarction Registry. Journal of the American Heart Association. 2021; 10(18):e021182. https://doi.org/10.1161/JAHA.121.021182
  5. Thiele H, Akin I, Sandri M, Fuernau G, de Waha S, Meyer-Saraei R, et al. PCI Strategies in Patients with Acute Myocardial Infarction and Cardiogenic Shock. New England Journal of Medicine . 2017;377:2419–2432. DOI: 10.1056/NEJMoa1710261
  6. Hawranek M, Gierlotka M, Pres D, Zembala M, Gąsior M. Nonroutine Use of Intra-Aortic Balloon Pump in Cardiogenic Shock Complicating Myocardial Infarction with Successful and Unsuccessful Primary Percutaneous Coronary Intervention. JACC: Cardiovascular Interventions . 2018;11:1885–1893. DOI: 10.1016/j.jcin.2018.07.030
  7. Grothusen C, Friedrich C, Ulbricht U, Meinert J, Attmann T, Huenges K, Borzikowsky C, Haneya A, Schoettler J, & Cremer J. Coronary Artery Bypass Grafting in Patients with Acute Myocardial Infarction and Cardiogenic Shock. Rev. Cardiovasc. Med. 2022, 23(7), 237. https://doi.org/10.31083/j.rcm2307237
  8. Collet JP, Thiele H, Barbato E, Bauersachs J, Dendale P, Edvardsen T, et al. 2020 ESC Guidelines for the management of acute coronary syndromes in patients presenting without persistent ST-segment elevation. European Heart Journal. 2021;42:1289–1367. DOI: 10.1093/eurheartj/ehaa575
  9. Davierwala PM, Leontyev S, Verevkin A, Rastan AJ, Mohr M, Bakhtiary F, et al. Temporal Trends in Predictors of Early and Late Mortality after Emergency Coronary Artery Bypass Grafting for Cardiogenic Shock Complicating Acute Myocardial Infarction. Circulation . 2016;134:1224–1237. DOI: 10.1161/CIRCULATIONAHA.115.021092
  10. Acharya D, Gulack BC, Loyaga-Rendon RY, Davies JE, He X, Brennan JM, et al. Clinical Characteristics and Outcomes of Patients with Myocardial Infarction and Cardiogenic Shock Undergoing Coronary Artery Bypass Surgery: Data from the Society of Thoracic Surgeons National Database. The Annals of Thoracic Surgery . 2016;101:558–566. DOI: 10.1016/j.athoracsur.2015.10.051
  11. Patlolla SH, Crestanello JA, Schaff HV, Pochettino A, Stulak JM, Daly RC, Greason KL, Dearani JA, Saran N. Timing of coronary artery bypass grafting after myocardial infarction influences late survival. JTCVS Open. 2024 May 23;20:40-48. DOI: 10.1016/j.xjon.2024.05.008
  12. Kim HH, Lee M, Yoo KJ. Optimal Revascularization Timing of Coronary Artery Bypass Grafting in Acute Myocardial Infarction. Clin Cardiol. 2024 Aug;47(8):e24325. DOI: 10.1002/clc.24325
  13. Rao SV, O'Donoghue ML, Ruel M, Rab T, Tamis-Holland JE, Alexander JH, Baber U, Baker H, Cohen MG, Cruz-Ruiz M, Davis LL, de Lemos JA, DeWald TA, Elgendy IY, Feldman DN, Goyal A, Isiadinso I, Menon V, Morrow DA, Mukherjee D, Platz E, Promes SB, Sandner S, Sandoval Y, Schunder R, Shah B, Stopyra JP, Talbot AW, Taub PR, Williams MS. 2025 ACC/AHA/ACEP/NAEMSP/SCAI Guideline for the Management of Patients With Acute Coronary Syndromes: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2025 Apr;151(13):e771-e862. doi: 10.1161/CIR.0000000000001309. https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000001309
  14. awton JS, Tamis-Holland JE, Bangalore S, Bates ER, Beckie TM, Bischoff JM, Bittl JA, Cohen MG, DiMaio JM, Don CW, Fremes SE, Gaudino MF, Goldberger ZD, Grant MC, Jaswal JB, Kurlansky PA, Mehran R, Metkus TS Jr, Nnacheta LC, Rao SV, Sellke FW, Sharma G, Yong CM, Zwischenberger BA. 2021 ACC/AHA/SCAI Guideline for Coronary Artery Revascularization: Executive Summary: A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Joint Committee on Clinical Practice Guidelines. Circulation. 2022 Jan 18;145(3):e4-e17. DOI: 10.1161/CIR.0000000000001039
  15. Nichols EL, McCullough JN, Ross CS, et al. Optimal timing from myocardial infarction to coronary artery bypass grafting on hospital mortality. Ann Thorac Surg. 2017;103:162–171. DOI: 10.1016/j.athoracsur.2016.05.116
  16. Sakaguchi G, Miyata H, Motomura N, et al. Surgical repair of post-infarction ventricular septal defect- findings from a Japanese national database. Circ J. 2019;83:2229–2235. DOI: 10.1253/circj.CJ-19-0593
  17. Schlotter F, de Waha S, Eitel I, et al. Interventional post-myocardial infarction ventricular septal defect closure: a systematic review of current evidence. EuroIntervention. 2016;12:94–102. DOI: 10.4244/EIJV12I1A17
  18. Giblett JP, Matetic A, Jenkins D, et al. Post-infarction ventricular septal defect: percutaneous or surgical management in the UK national registry. Eur Heart J. 2022;43:5020–5032. DOI: 10.1093/eurheartj/ehac511
  19. Camaj A, Fuster V, Giustino G, et al. Left ventricular thrombus following acute myocardial infarction: JACC state-of-the-art review. J Am Coll Cardiol. 2022;79:1010–1022.
  20. Gogayeva OK, Nudchenko OO, Aksonov YV, Rudenko AV. Urgent cardiac surgery for patient with floating thrombus in the left ventricle. JACC: Case report. 2024;29(24):102851. https://doi.org/10.1016/j.jaccas.2024.102851
  21. Bulluck H, Chan MHH, Paradies V, et al. Incidence and predictors of left ventricular thrombus by cardiovascular magnetic resonance in acute ST-segment elevation myocardial infarction treated by primary percutaneous coronary intervention: a meta-analysis. J Cardiovasc Magn Reson. 2018;20:72. DOI: 10.1186/s12968-018-0494-3
  22. Gogayeva OK, Nudchenko OO, Malysheva TA, Shnaider LM, Tertychna AS, Stavinchuk VI, et al. Urgent Cardiosurgical Treatment of a Military Servant with a Moving Thrombus in the Area of the Left Ventricular Apical Aneurysm (Case Report). Ukrainian Journal of Cardiovascular Surgery. 2024;32(1):76-82. https://doi.org/10.30702/ujcvs/24.32(01)/GN005-7682
  23. McCarthy CP, Vaduganathan M, McCarthy KJ, et al. Left ventricular thrombus after acute myocardial infarction: screening, prevention, and treatment. JAMA Cardiol. 2018;3:642–649. DOI: 10.1001/jamacardio.2018.1086
Опубліковано
2025-06-25
Як цитувати
1.
Гогаєва О, Руденко М. Чи є місце хірургічній реваскуляризації при гострому інфаркті міокарда?. ujcvs [інтернет]. 25, Червень 2025 [цит. за 28, Червень 2025];33(2):23-6. доступний у: https://www.cvs.org.ua/index.php/ujcvs/article/view/726
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 33 № 2 2025
Розділ
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА СЕРЦЯ