Використання транссептального доступу при катетерних абляціях ліворозташованих додаткових передсердно-шлуночкових з’єднань у дітей. Практичні рекомендації

  • М. С. Мешкова ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3124-7084
  • О. В. Доронін ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, м. Київ, Україна; Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0285-1306
  • В. А. Ханенова ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6499-9464
  • Н. М. Руденко ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії» МОЗ України, м. Київ, Україна; Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1681-598X
Ключові слова: тахіаритмії, синдром WPW, діти, катетерна абляція, транссептальна пункція

Анотація

Вступ. Прокол міжпередсердної перегородки для доступу в ліве передсердя часто застосовують під час кардіологічних інтервенцій у дорослих. У дітей транссептальна пункція є менш поширеною, технічно більш вимогливою процедурою, і частота її ускладнень недостатньо описана в літературі.

Мета роботи. Вивчити доцільність та безпеку проведення транссептальної пункції в дітей шляхом ретроспективного аналізу 208 послідовних радіочастотних абляцій (РЧА) з приводу лівосторонніх додаткових передсердно-шлуночкових з’єднань (ДПШЗ).

Результати та обговорення. Успішна транссептальна пункція була можлива в 100 % випадків, абляція – у 97 %. Середній час, включаючи картування та радіочастотну абляцію, становив 40 ± 22 хвилини, середній час флюороскопії 3,8 ± 1,9 хвилини. Ускладнень, пов’язаних з транссептальною пункцією, не було. Рецидив ДПШЗ був зафіксований у 6 (2,9 %) дітей. Залишкові дефекти міжпередсердної перегородки через 1 рік після процедури були виявлені при ехокардіографії (ЕхоКГ) у 5 (2,4 %) дітей.

Транссептальний доступ забезпечує успішну та ефективну абляцію ДПШЗ у лівому передсерді у переважної більшості дітей. Радіочастотна абляція з транссептальним доступом має загальну тривалість операції та час флюороскопії, співвідносні з такими, що описані в літературі при РЧА з ретроградним доступом.

Висновки. Транссептальна пункція є здійсненною та достатньо безпечною процедурою у дітей. Вона може розглядатися як підхід першого вибору в дітей з ліворозташованими ДПШЗ.

Посилання

  1. Brugada J, Blom N, Sarquella-Brugada G, Blomstrom-Lundqvist C, Deanfield J, Janousek J, et al. Pharmacological and non-pharmacological therapy for arrhythmias in the pediatric population: EHRA and AEPC-Arrhythmia Working Group joint consensus statement. Europace. 2013;15(9):1337-82. https://doi.org/10.1093/europa-ce/eut082
  2. Kugler JD, Danford DA, Houston KA, Felix G, et al. Pediatric radiofrequency catheter ablation registry success, fluoroscopy time, and complication rate for supraventricular tachycardia: comparison of early and recent eras. J Cardiovasc Electrophysiol. 2002;13(4):336-341. https://doi.org/10.1046/j.1540-8167.2002.00336.x
  3. von Alvensleben JC, Dick M 2nd, Bradley DJ, LaPage MJ. Transseptal access in pediatric and congenital electrophysiology procedures: defining risk. J Interv Card Electrophysiol. 2014;41(3):273-7. https://doi.org/10.1007/s10840-014-9946-3
  4. De Ponti R, Cappato R, Curnis A, Della Bella P, Padeletti L, Raviele A, et al. Trans-septal catheterization in the electrophysiology laboratory: data from a multicenter survey spanning 12 years. J Am Coll Cardiol. 2006;47(5): 1037-1042. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2005.10.046
  5. Roelke M, Smith AJ, Palacios IF. The technique and safety of transseptal left heart catheterization: the Massachusetts General Hospital experience with 1,279 procedures. Cathet Cardiovasc Diagn 1994;32(4):332-339. https://doi.org/10.1002/ccd.1810320409
  6. Blaufox AD. Catheter ablation of tachyarrhythmias in small children. Indian Pacing Electrophysiol J. 2005;5(1):51-62.
  7. Hernández-Madrid A, Hocini M, Chen J, Potpara T, Pison L, Blomström-Lundqvist C, et al. How are arrhythmias managed in the paediatric population in Europe? Results of the European Heart Rhythm Survey. Europace. 2014;16(12):1852-1856. https://doi.org/10.1093/europace/euu313
  8. Law IH, Fischbach PS, LeRoy S, Lloyd TR, Rocchini AP, Dick M. Access to the left atrium for delivery of radiofrequency ablation in young patients: retrograde aortic vs transseptal approach. Pediatr Cardiol. 2001;22(3):204-209. https://doi.org/10.1007/s002460010204
  9. Hashem S, Choudhury AK, Paul GK, Rahman MZ. Comparison between retrograde and transeptal approach in radiofrequency catheter ablation of left accessory pathways. Mymensingh Med J. 2015;24(1):94-102.
  10. McGinty PM, Smith TW, Rogers JH. Transseptal left heart catheterization and the incidence of persistent iatrogenic atrial septal defects. J Interv Cardiol. 2011;24(3):254-263. https://doi.org/10.1111/j.1540-8183.2011.00630.x
Опубліковано
2021-03-16
Як цитувати
Мешкова, М. С., Доронін, О. В., Ханенова, В. А., & Руденко, Н. М. (2021). Використання транссептального доступу при катетерних абляціях ліворозташованих додаткових передсердно-шлуночкових з’єднань у дітей. Практичні рекомендації. Український журнал серцево-судинної хірургії, (1 (42), 82-84. https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4203/m010082-084/037-08