Проблемні питання організації системи надання кардіохірургічної допомоги в Україні під час воєнного стану

  • М. Л. Руденко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0292-3250
  • О. М. Уніцька ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4588-3073
  • А. Г. Горячев ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-3180-1332
  • Т. А. Андрущенко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2858-8267
  • Н. М. Верич ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0006-0864-5032
DOI: https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(03)/RG038-99104
Ключові слова: тимчасові санітарні втрати, бойова травма серця, бойове ураження грудної клітки, мінно-вибухові поранення, хвороби системи кровообігу, мультидисциплінарні медичні команди, медична допомога

Анотація

Мета – вивчити та обґрунтувати нові засади організації в наданні кардіохірургічної допомоги під час воєнного стану.

Матеріали та методи. У статті представлений аналітичний огляд з використанням реферативних баз даних наукових медичних публікацій та аналізу власної бази даних надання кардіохірургічної допомоги за період з 2014 по липень 2023 року. Група пацієнтів складається з 501 особи виключно чоловічої статі. Вік учасників дослідження варіював від 21 до 58 років (середній вік 41,5 ± 2,2 року). До аналізу результатів моніторингового спостереження увійшли найпоширеніші хвороби системи кровообігу, бойові травми серця і магістральних судин.

Результати. У статті приділено увагу сьогоденним викликам, які постали перед організацією системи надання кардіохірургічної допомоги під час воєнного стану. Наголошується, що напрямок надання допомоги кардіохірургічного профілю військовим розвивається в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» з 2014 року, коли розпочалася Антитерористична операція / Операція об’єднаних сил. Спільно з військовими медиками розробляються та впроваджуються нові методики лікування пацієнтів з вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями. Встановлено, що серед пацієнтів із серцево-судинною патологією бойові травми серця і магістральних судин становлять 7,9 %, що збігається з частотою бойових уражень грудної клітки, наведеною в літературних джерелах. Причому час перебування пацієнтів з бойовими травмами серця і магістральних судин у стаціонарі не перевищує показник ліжко-днів при хірургічному лікуванні найпоширеніших хвороб системи кровообігу. Встановлено також, що серед поранених пацієнтів були наявні супутні патології, що вимагали, окрім кардіохірургічної допомоги, медичної допомоги фахівців інших спеціальностей: лікаря-хірурга, нейрохірурга, ортопедатравматолога, отоларинголога, психолога та ін.

Висновки. Встановлено, що організація системи надання кардіохірургічної допомоги під час воєнного стану насамперед покликана забезпечувати: оптимізацію ресурсів шляхом підсилення кадрового резерву; співпрацю з фахівцями інших спеціальностей, медичними закладами різних підпорядкувань та міжнародними партнерами; зміну маршрутів пацієнтів з урахуванням передусім їх безпеки; розширення вузької спеціалізації медичних установ шляхом створення мультидисциплінарних команд.

Посилання

  1. Gumeniuk KV, Lavrenchuk OA. [Size and structure of sanitary losses in wars of modern local armed conflicts in gunshot injuries of the abdomen with damage to the colon]. Kharkiv Surgical School. 2021;(5-6(110-111)):47-51. Ukrainian. https://doi.org/10.37699/2308-7005.5-6.2021.10
  2. According to what principles are sanitary losses accounted for? Kyiv: Ministry of Defence of Ukraine; 2020 Jan 14 [cited 2023 Aug 22]. Available from: https://armyinform.com.ua/2020/01/14/za-yakymy-prynczypamy-oblikovuyut-sanitarni-vtraty
  3. Johnson SA, Lauby RS, Fisher AD, Naylor JF, April MD, Long B, et al. An Analysis of Conflicts Across Role 1 Guidelines. Mil Med. 2022;187(3-4):e263-e274. https://doi.org/10.1093/milmed/usaa460
  4. Organization NAT. NATO Standardization Office: Allied joint doctrine for medical support. 2019 [cited 2023 Sep 1]. Available from: https://assets.publishing.service.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/841686/doctrine_nato_med_spt_ajp_4_10.pdf
  5. Giannou C. A Volunteer Surgeon in War Zones: Experience of 35 Years and a Call to Action. Curr Trauma Rep. 2017;3(1):75-77. https://doi.org/10.1007/s40719-017-0075-1
  6. Bondarevskyi AO, Koval BM, Rogovskyi VM. [NATO allied joint medical doctrine for vascular injury. Clinical practice guidelines]. Khirurhiia Ukrainy. 2017;(1):11-17. Ukrainian.
  7. MEDEVAC USA. Joint Trauma System: Standard Medical Operating Guidelines (SMOG) for critical care flight paramedics. 2020 [cited 2023 Sep 1]. Available from: https://jts.health.mil/index.cfm/PI_CPGs/cpgs
  8. Fisher AD, Washbum G, Powell D, Callaway DW, Miles EA, Brown J, et al. Damage Control Resuscitation in Prolonged Field Care. J Spec Oper Med. 2018;18(3):109-119. https://doi.org/10.55460/A9KJ-NAIG
  9. Northern M, Baker J, Filak K, Manley J, Armen S, Debarros M, et al. Austere Resuscitative and Surgical Care (ARSC). In: Joint Trauma System Clinical Practice Guideline. 2019 [cited 2023 Sep 1]. Available from: https://jts.health.mil/assets/docs/cpgs/Austere_Resuscitative_Surgical_Care_30_Oct_2019_ID76.pdf
  10. Boyko VV, Zamyatin PM, Beresnev SO, Zamyatin DP, Bunin YuV, Provar LV, et al. [Determination of therapeutic and diagnostic tactics in penetrating shooting and punch-cutting injuries of the chest using spiral computer tomography]. Kharkiv Surgical School. 2020;(4(103)):47-54. Ukrainian. https://doi.org/10.37699/2308-7005.4.2020.09
  11. Kuckelman J, Cuadrado D, Martin M. Thoracic Trauma: a Combat and Military Perspective. Curr Trauma Rep. 2018;4:77-87. https://doi.org/10.1007/s40719-018-0112-8
  12. Chapter 2: Roles of Medical Care (United States). In: Cubano MA, editor. Emergency War Surgery. 5th US ed. 2018. p. 19-22.
  13. Tactical Combat Casualty Care Guidelines for Medical Personnel. 2019 [cited 2023 Sep 5]. Available from: https://learning-media.allogy.com/api/v1/pdf/40e98785-c0a1-4916-a892-ca7977355864/contents
  14. Lazoryshynets VV, Khomenko IP, Korda MM, Lurin IA, Usenko OYu, Cherniak VA, et al. [Combat injuries to the heart, thoracic aorta, and major limb vessels: a guide]. Tsymbaliuk VI, editor. Ternopil: TNMU; 2019. Ukrainian.
  15. Zarutskyi YaL, Shudrak AA, editors. [Guidelines on Military Field Surgery]. Kyiv; 2014. Ukrainian.
  16. Zarutskyi YaL, Bilyi VYa, editors. [Military Field Surgery]. Kyiv; 2018. Ukrainian.
  17. Zarutskyi YaL, Zaporozhan VM, editors. [Military Field Surgery]. Odesa; 2016. Ukrainian.
  18. Burkle FM, Kushner AL, Giannou C, Paterson MA, Wren SM, Burnham G. Health Care Providers in War and Armed Conflict: Operational and Educational Challenges in International Humanitarian Law and the Geneva Conventions, Part II. Educational and Training Initiatives. Disaster Med Public Health Prep. 2019;13(3):383-396. https://doi.org/10.1017/dmp.2018.42
  19. Borden Institute (U.S.). Emergency war surgery. 4th ed. Fort Sam Houston Texas; 2013.
Опубліковано
2023-09-28
Як цитувати
Руденко, М. Л., Уніцька, О. М., Горячев, А. Г., Андрущенко, Т. А., & Верич, Н. М. (2023). Проблемні питання організації системи надання кардіохірургічної допомоги в Україні під час воєнного стану. Український журнал серцево-судинної хірургії, 31(3), 99-104. https://doi.org/10.30702/ujcvs/23.31(03)/RG038-99104
Номер
Український журнал серцево-судинної хірургії Том 31 № 3 2023
Розділ
СЕРЦЕВО-СУДИННА ХІРУРГІЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>