Використання перитонеального діалізу в дітей після корекції вроджених вад серця

  • О. О. Якімішен ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» (Київ)
  • С. М. Бойко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» (Київ)
  • Т. А. Малишева ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» (Київ)
  • С. П. Списаренко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» (Київ)
  • Я. П. Труба ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України» (Київ)
Ключові слова: вроджені вади серця, штучний кровообіг, гостре ушкодження нирок, перитонеальний діаліз

Анотація

Діти з вродженими вадами серця мають підвищений ризик гострого ушкодження нирок після кардіохірургічних операцій. Чинниками, які передують цьому ускладненню, є гостра запальна реакція на штучний кровообіг і післяопераційна гемодинамічна нестабільність, ішемія або реперфузійна травма, циркулюючі медіатори запалення та міоглобін, післяопераційний гемоліз, приєднання інфекційного агента, застійна серцева та ниркова недостатність. Одним із методів подолання цього стану є перитонеальний діаліз (ПД), особливо актуальний для новонароджених і малюків.

Метою дослідження був аналіз нашого досвіду використання перитонеального діалізу при гострому ушкодженні нирок у дітей до 1 року після кардіохірургічного втручання та визначення факторів ризику, що призводять до гострого ушкодження нирок.

Матеріали і методи. Здійснено ретроспективний аналіз факторів ризику гострого ушкодження нирок та ефективності проведення ПД після кардіохірургічних операцій у період з 2014 по 2018 рр. у дітей до 1 року, яким проводили перитонеальній діаліз під час лікування в ДУ «НІССХ імені М. М. Амосова НАМН України». За цей період прооперовано 620 дітей, середній вік яких становив 6±5,4 міс., середня вага – 6±4,2 кг.

Результати. У післяопераційному періоді у 112 (18%) пацієнтів розвилося гостре ушкодження нирок, у тому числі в 57 (50,2%) пацієнтів проведено перитонеальний діаліз. Показаннями до ініціації ПД були олігурія (n=31), анурія (n=8), метаболічний ацидоз (n=8). Середній час між кардіохірургічною операцією та гострим ушкодженням нирок становив 4±16,8 год., а між гострим ушкодженням нирок та ініціацією ПД – 12±6,5 год. Використання ПД тривало 8±5,8 днів. У п’ятьох хворих ПД ускладнився перитонітом, а в 11 пацієнтів виникла механічна дисфункція катетера ПД. Госпітальна летальність після ПД становила 42% (n=24). Пацієнти, які отримували ПД, мали меншу вагу (р=0,004) і більший час штучного кровообігу (р=0,004), інотропної підтримки (р=0,002), а також штучної вентиляції легень (р=0,003). Проте в регресійному аналізі лише час штучного кровообігу (відношення шансів: 1,021; 95% довірчий інтервал: 0,998–1,027; p=0,032) залишався прогностичним для подальшої потреби в ПД.

Висновки. Перитонеальний діаліз є ефективною осмотичною ультрафільтрацією для гострого ушкодження нирок у дітей першого року життя з вродженою вадою серця, яке виникає після кардіохірургічних операцій. А час штучного кровообігу є основним предиктором потреби в замісній терапії нирок.

Посилання

  1. Pederson KR, Hjortdal VE, Christensen S, Pederson J, Hjortholm, Larsen S, et al. Clinical outcome in children with acute renal failure treated with peritoneal dialysis after surgery for congenital heart disease. Kidney Int Suppl. 2008;(108):S81–6. https://doi.org/10.1038/sj.ki.5002607
  2. Morgan CJ, Zappitelli M, Robertson CM, Alton GY, Sauve RS, Joffe AR, et al. Risk factors for and outcomes of acute kidney injury in neonates undergoing complex cardiac surgery. J Pediatr. 2013;162:1207.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2012.06.054
  3. Skippen PW, Krahn GE. Acute renal failure in children undergoing cardiopulmonary bypass. Crit Care Resusc. 2005;7(4):286–91.
  4. Jander A, Tkaczyk M, Pagowska-Klimek I, Pietrzykowski W, Moll J, Krajewski W, et al. Continuous veno-venous hemodiafiltration in children after cardiac surgery. Eur J Cardiothorac Surg. 2007;31(6):1022–8. https://doi.org/10.1016/j.ejcts.2007.03.001
  5. Thiagarajan RR, Laussen PC. Risk Adjustment for Congenital Heart Surgery-1 (RACHS-1) for Evaluation of Mortality in Children Undergoing Cardiac Surgery. In: Barach P, Jacobs J, Lipshultz SE, Laussen P, editors. Pediatric and Congenital Cardiac Care. London: Springer; 2015. p. 327–36.
  6. Hammond FM, Alexander DN, Cutler AJ, D’Amico S, Doody RS, Sauve W, et al. PRISM II: an open-label study to assess effectiveness of dextromethorphan/quinidine for pseudobulbar affect in patients with dementia, stroke or traumatic brain injury. BMC neurology. 2016;16:89. https://doi.org/10.1186/s12883-016-0609-0
  7. Wang Y, Bellomo R. Cardiac surgery-associated acute kidney injury: risk factors, pathophysiology and treatment. Nat Rev Nephrol. 2017 Nov;13(11):697–711. https://doi.org/10.1038/nrneph.2017.119
  8. Sethi SK, Kumar M, Sharma R, Bazaz S, Kher V. Acute kidney injury in children after cardiopulmonary bypass: risk factors and outcome. Indian Pediatr. 2015 Mar;52(3):223–6.
Опубліковано
2019-03-11
Як цитувати
Якімішен, О. О., Бойко, С. М., Малишева, Т. А., Списаренко, С. П., & Труба, Я. П. (2019). Використання перитонеального діалізу в дітей після корекції вроджених вад серця. Український журнал серцево-судинної хірургії, (1 (34), 42-45. https://doi.org/10.30702/ujcvs/19.35/09(042-045)
Розділ
ВРОДЖЕНІ ВАДИ СЕРЦЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають