Інтенсивна терапія кардіохірургічних хворих з COVID-19: закордонний та власний досвід

  • Г. Б. Колтунова ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-9409-7346
  • Л. М. Авраменко ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7505-8790
  • В. В. Войтюк ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-6203-3372
  • К. П. Чиж ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН України», м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-2479-3685
Ключові слова: кардіохірургічні втручання, ускладнення COVID-19, госпітальна летальність, періопераційне ведення при COVID-19, постковідна дихальна недостатність, пандемія, набута вада серця, антибактеріальна терапія, кортикостероїдна терапія

Анотація

Значне поширення коронавірусної хвороби у 2019 році (COVID-19) в світі призвело до різкого зменшення кількості кардіохірургічних втручань та мало негативний вплив на результати лікування. Ми представили огляд наявних літературних даних щодо впливу COVID-19 на серцеву хірургію на цей час. Відсутність рандомізованих досліджень та рекомендацій щодо тактики періопераційного ведення ковідних хворих із серцево-судинною патологією спонукає спиратися на поодинокі клінічні випадки, представлені в літературі. Наявність в інфікованих серцево-судинних захворювань було визнано фактором ризику COVID-19, пов’язаної із захворюваністю та смертністю з перших днів пандемії. На додаток до старшого віку хронічні супутні захворювання підвищують ризик розвитку важкої інфекції COVID-19, а також її летального результату. Серед предикторів 30-денної летальності на тлі COVID-19 у післяопераційному періоді виділено такі: чоловіча стать (р ˂ 0,001), високий клас ризику за Американським товариством анестезіологів (ASA) (р ˂ 0,001), вік понад 70 років (р ˂ 0,001), екстрена хірургія (р = 0,026), онкологічні хірургічні втручання (р = 0,046). На сьогодні відсутні дослідження, що стосуються методів періопераційного ведення кардіохірургічних хворих з набутими вадами серця після перенесеного COVID-19. Наводимо результати власного досвіду періопераційного ведення кардіохірургічного пацієнта з COVID-асоційoваною позагоспітальною двобічною полісегментарною пневмонією. Хворі кардіохірургічного профілю після перенесеного COVID-19 потребують інтенсивної доопераційної підготовки. Призначення запропонованої схеми антибактеріальної терапії в комбінації з кортикостероїдами дало змогу зменшити інтенсивність запальних змін легеневої тканини. Хірургічна корекція порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки в умовах штучного кровообігу призвела до повної редукції ознак ушкодження паренхіми легень та відновлення системи дихання.

Результати. У хворих кардіохірургічного профілю дихальна недостатність може спричинятись не тільки постковідним ушкодженням паренхіми легень, а й порушенням внутрішньосерцевої гемодинаміки з підвищенням тиску в системі легеневої артерії внаслідок вихідної вади серця. Відновлення адекватної газообмінної функції в групі постковідних пацієнтів неефективне без своєчасного кардіохірургічного втручання.

Посилання

  1. Nguyen TC. Impact of COVID-19 on adult cardiac surgery: an analysis of the STS ACSD. STS 2021: Proceedings of the 57th Annual Meeting of the Society of Thoracic Surgeons; 2021 Jan 29-31 [virtual].
  2. Silveira LMVD, Guerreiro GP, Lisboa LAF, Mejía OAV, Dallan LRP, Dallan LAO, Jatene FB. Coronary Artery Bypass Graft During the COVID-19 Pandemic. Braz J Cardiovasc Surg. 2020 Dec 1;35(6):1003-1006. https://doi.org/10.21470/1678-9741-2020-0283.
  3. Fattouch K, Corrao S, Augugliaro E, Minacapelli A, Nogara A, Zambelli G, Argano C, Moscarelli M. Cardiac surgery outcomes in patients with coronavirus disease 2019 (COVID-19): A case-series report. J Thorac Cardiovasc Surg. 2020 Oct 22;S0022-5223(20)32872-5. https://doi.org/10.1016/j.jtcvs.2020.09.138. Epub ahead of print.
  4. Zhou F, Yu T, Du R, Fan G, Liu Y, Liu Z, Xiang J, Wang Y, Song B, Gu X, Guan L, Wei Y, Li H, Wu X, Xu J, Tu S, Zhang Y, Chen H, Cao B. Clinical course and risk factors for mortality of adult inpatients with COVID-19 in Wuhan, China: a retrospective cohort study. Lancet. 2020 Mar 28;395(10229):1054-1062. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30566-3.
  5. COVIDSurg Collaborative. Mortality and pulmonary complications in patients undergoing surgery with perioperative SARS-CoV-2 infection: an international cohort study. Lancet. 2020 Jul 4;396(10243):27-38. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)31182-X.
  6. Alhazzani W, Møller MH, Arabi YM, Loeb M, Gong MN, Fan E, et al. Surviving Sepsis Campaign: guidelines on the management of critically ill adults with Coronavirus Disease 2019 (COVID-19). Intensive Care Med. 2020 May;46(5):854-887. https://doi.org/10.1007/s00134-020-06022-5.
Опубліковано
2021-06-29
Як цитувати
Колтунова, Г. Б., Авраменко, Л. М., Войтюк, В. В., & Чиж, К. П. (2021). Інтенсивна терапія кардіохірургічних хворих з COVID-19: закордонний та власний досвід. Український журнал серцево-судинної хірургії, (2 (43), 81-87. https://doi.org/10.30702/ujcvs/21.4306/k034081-087/12-083.98
Розділ
ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ СЕРЦЕВО-СУДИННОЮ ПАТОЛОГІЄЮ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають