Вазоспазм чи атеросклеротичне ураження коронарних артерій – тактика ведення пацієнта

  • В. К. Тащук Кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • І. О. Маковійчук Відділення гострої коронарної недостатності, інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії, Обласний клінічний кардіологічний центр, м. Чернівці, Україна
  • М. В. Аль Салама Кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • О. В. Маліневська-Білійчук Кафедра внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини, Вищий державний навчальний заклад України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці, Україна
  • С. С. Білецький Відділення гострої коронарної недостатності, інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії, Обласний клінічний кардіологічний центр, м. Чернівці, Україна
  • А. А. Лісовенко Відділення гострої коронарної недостатності, інтервенційної кардіології та реперфузійної терапії, Обласний клінічний кардіологічний центр, м. Чернівці, Україна
Ключові слова: коронарографія, вазоспазм коронарних артерій, стентування

Анотація

Вступ. Вазоспазм коронарних артерій (ВКА) є одним з важливих механізмів ішемії міокарда, який спричиняє будь-який з проявів ішемічної хвороби серця (ІХС) – від «тихої» («silent») ішемії до гострого коронарного синдрому, включаючи інфаркт міокарда або раптову серцеву смерть [1]. Основними маркерами ВКА є загрудинний біль, який найчастіше виникає в стані спокою, без провокуючих чинників, таких як емоційне чи фізичне навантаження та минущий підйом сегмента ST [1]. У частини хворих напади спонтанної стенокардії поєднуються з типовою стабільною стенокардією напруження, що спричиняє виникнення нападів удень, які провокуються фізичними та емоційними стресами в поєднанні з нічними, що виникають внаслідок спазму коронарних артерій (КА). Такі хворі також мають знижену толерантність до фізичного навантаження [2].

Мета роботи. Визначити доцільність та послідовність призначення таких діагностичних маніпуляцій, як електрокардіографія, велоергометрія (ВЕМ), провокаційні тести та за потреби коронаровентрикулографія (КВГ) для візуалізації КА та вибору тактики ведення пацієнта й адекватної терапевтичної програми.

Матеріали та методи. Проведений повний спектр досліджень пацієнту, який поступив до медичної установи зі скаргами на прогресування нападів стенокардії та задишки з метою верифікації діагнозу та отримання відповідного лікування.

Результати. Представлений клінічний випадок відображає послідовність призначення діагностичних досліджень пацієнту з нормальною електрокардіограмою, фіксованою елевацією ST на ВЕМ та прогресуванням стенокардитичних нападів, а отже, необхідність і доцільність широкого впровадження коронарографічного дослідження.

Висновки. У цій статті описано необхідність застосування КВГ. У результаті проведення КВГ було виявлено атеросклеротичне ураження КА, яке спричиняло появу ангінозного болю, підйому сегмента ST та спростувало наявність вазоспазму як першопричини виникнення скарг у пацієнта. Ураховуючи дані КВГ, пацієнту було проведено стентування ураженої КА, яке допомогло усунути причину виникнення болю та відповідає адекватній терапевтичній тактиці в пацієнів зі стенозом КА.

Посилання

  1. Song J. Coronary artery vasospasm. Korean Circ J. 2018;48(9):767–77. https://doi.org/10.4070/kcj.2018.0251
  2. Yasue H, Mizuno Y, Harada E. Coronary artery spasm - Clinical features, pathogenesis and treatment. Proc Jpn Acad Ser B Phys Biol Sci. 2019;95(2):53–66. https://doi.org/10.2183/pjab.95.005
  3. Lee HH, Lee WH, Chiu CA, Chu CY, Hsu PC, Su HM, et al. The Current Status of Performing Left Ventriculography in Taiwan. Acta Cardiol Sin. 2016;32(1):49–54. https://doi.org/10.6515/ACS20150520B
  4. Gach O, Davin L, Lempereur M, Marechal P, Martinez C, Lancellotti P. Diagnostic coronarography. Rev Med Liege. 2019;74(S1):S17–S21.
  5. Wöhrle J, Höher M, Nusser T, Hombach V, Kochs M. No effect of highly dosed nitric oxide donor molsidomine on the angiographic restenosis rate after percutaneous coronary angioplasty: a randomized, placebo controlled, double-blind trial. Can J Cardiol. 2003 Apr;19(5):495–500.
  6. Xiang Y, Shi W, Li Z, Yang Y, Wang SY, Xiang R, et al. Efficacy and safety of spironolactone in the heart failure with mid- range ejection fraction and heart failure with preserved ejection fraction: A meta-analysis of randomized clinical trials Medicine (Baltimore). 2019 Mar;98(13):e14967. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000014967
  7. Park Y, Franchi F, Rollini F, Angiolillo DJ. Dual antiplatelet therapy after coronary stenting Expert. Opin Pharmacother. 2016 Sep;17(13):1775–87. https://doi.org/10.1080/14656566.2016.1202924.
Опубліковано
2020-03-24
Як цитувати
Тащук, В. К., Маковійчук, І. О., Аль Салама, М. В., Маліневська-Білійчук, О. В., Білецький, С. С., & Лісовенко, А. А. (2019). Вазоспазм чи атеросклеротичне ураження коронарних артерій – тактика ведення пацієнта. Український журнал серцево-судинної хірургії, (1 (38), 87-90. https://doi.org/10.30702/ujcvs/20.3803/004087-090